КОДОВА МІКСТУРА

Моїй старій закортіло,

(Чом і не кортіти?)

Щоби я на старість років

Покинув курити!

А щоби не повернувся

До куріння здуру,

Вона в пляшці настояла

Кодову мікстуру.

Кинула у спирт цигарку,

Соди, цукру, солі,

Павуків, аж два рябеньких,

Крильця мух і молі.

Розтовкла туди гарненько

Хвостики мишачі…

І ще чогось добавляла,

Коли я не бачив.

Всю цю суміш так охайно

На стіл виставляє.

„ Пий! – до мене, - поки в хаті

Нікого не має!” 

А тут кум мій некурящий:

„Здоровенькі були!

В касу пенсію привезли,

Хіба ви не чули?”

Моя стара, економна

Рідна половина

Біжить в касу. Й забуває

На столі плящину.

Оце добре, - кум промовив, -

Ой, така охота

Сто грам бахнуть на похмілля

Й піти на роботу…

Наливає собі в склянку

Тієї гидоти.

І все до краплі заливає

Миттєво до рота.

Став п’ятнистий і червоний,

І зелений може…

Підірвався і, як куля,

Побіг у отхоже...

Після всього мого кума

Тільки-но живого

З його хати забирала

«Швидка» допомога.

З того часу проминули

І літа, і зими.

Я не курю. З переляку

Ще й пити покинув.

Але кума та мікстура

Так змогла скорити:

Пити  хоче, та не може!

З горя став курити!!!