Було свято – кругла дата,
Тещі сорок в пору.
Приїздили привітати
Діти аж до двору.
Доця квіти дарувала
Цьомала у губи,
Мамі віку побажала
І: «не дай Бог дуба...»
Теща рада, каже слово,
Підніма чарчину:
«Щоби я була здорова,
Пишна, як хмарина,
Щоб душа моя як пташка
У садках літала
І ніколи гробової
Дошки не пізнала!»
А щоб виконать бажання
У садку надворі
Зять сумлінний збудував
Тещі крематорій:
«Будеш мамо, як хмаринка,
У садках літати,
Якщо ти не перепишеш
На дитину хату...»