Детям, школьникам, студентам, родителям, добрым людям
ПІСНЯ ПЕРША
В країні «N» спокон віків
Царі смішили мужиків.
І хоч сутужно людям жилось,
Уся країна веселилась.
Ніхто й не відав нащо влада
Творила шоу-клоунаду.
Мабуть щоб вилізти до Суду
Із грязі в князі, з сміху в люди?
Найстарший Кум, що жив під небом,
Престол свій запаскудив медом.
Активно гриз державний торт,
Аж торт просився на аборт.
Щоб довго не шукати клізму
В епоху кумокомунізму,
Кум, звуком шлункових гормонів,
Закликав люд до перегонів:
«-Хто до престолу добереться,
Над тим народ і посміється!»
Турнір чекався, як багатий:
На мед злетілись кандидати
З рублем і доларом в руці,
Як на сметану покупці.
Щоб веселіше всім жилося,
Кум плюнув – шоу почалося!
Пахан був Туз, тримав казну,
Воздвигнув лозунг – «Потому...»
Туз першу «мурку» на баяні
Відігравав в бюджетній ямі.
І скромно гроші із бюджету
Роздав «наліво» і на «єто...»
І сам не знав чому й кому
Дістались гроші. (От «му-му»!).
Та Пахану було начхати
(Не вмів він гроші рахувати).
Шаман грошей і рахівниці
З болота випхавсь до столиці
Розобіцявся про прогрес...
Воздвигнув лозунг – слово «Yes!»
І став позорити завзято
І свого Кума, й свого «Тата».
Шаман попер на Пахана
Чи діжку, а чи сто лайна...
Та апогеєм кандидатів
В ефірі світу є дебати,
Де кожен правду розказав
Як і коли і скільки вкрав,
Щоб правду цю народ дивився
І також крав, і веселився!
Якби Кум знав, що кандидати
Так будуть Кума ... прославляти,
Турнір за право буть героєм
Провів би тихо сам з собою.
ПІСНЯ ДРУГА
В країні «N» дві гілки ладу.
Одна із них це п’яна рада,
А друга – рада на похмілля,
Щоб не кінчалося весілля!
На п’яній раді б’ються радо
І лобом в лоб і стадом в стадо.
Раз на похмілля пункт прийняли,
Цей пункт по п’янці – скасували!
Щоб пунктам в раді раду дати,
Пакетом стали їх приймати.
А то, як пункт «прилити» кожен
Окремо – так згоріти можна...
Веде ці ради Радіатор,
Бо він вмикає бульбулятор.
І під гармидер, ґвалт і крик,
Буль-буль закон, закону – пшик!
Кум лише перами розводе,
Підписує законну шкоду...
Дурня дурнею, ніде дітись.
Та смак у тому, щоб радіти!
На терені країни-неньки
Народ раденький, що дурненький,
Зарікся на тюрму й суму,
Розпавсь на «Yes!» і «Потому...»
Кум на таке не сподівався.
Сміявся так, що аж ...
признався:
«-Надовго мій шлунковий клопіт
Нюхнуть і в Азії, в Європі...»
ПІСНЯ ТРЕТЯ
Шаман шаманив на майдані.
А з ним коритники шаманні.
Електроледі шоу-дама
Парафії сказала прямо:
«-Сотрапники, так буде добре
Закрити Кума в добру допру!»
Генерувала інтерес...
Майдан горланив: «-Добре!Yes!
Дайошь кумізму перестройку
Під апельсинову настойку!»
А щоб настойки всім хватало,
З-за моря оранджі прислали...
Сміх на майдані, свято, крик,
В столицю з гір приїхав цирк!
Пахан завис на перегоні:
«-В турнірі карти всі – крапльоні!
Колоду хто переіначив,
Що масть пішла жовтогаряча?»
І ну в гру дурня підкидати –
Дробити Штат на мільчі Штати!
Валети ссали прокламації
Про факт в колоді федерації,
Корові міряли сідло,
Щоб людям весело було!
Кум над штанами зажурився,
Що так по-дєтцькі просквозився...
Арбітром честі на турнірі
Знайшлися судді – мишки сірі.
Ховали кодекси в роти,
Коли браталися коти.
Як ті погнались в перегони,
Схопились миші за закони.
Наділи мантії артистів,
Жонглерів і еквілібристів...
Різнокотячі адвокати
Вертілись наче акробати
І спростували древню казку:
Феміда – миша без пов’язки!
Сіренькі писком одностайно
Признали: «Потому, что...» – крайній!
Це все його козирна рота
Не дозволяла писку з рота...
А той, з болота, той прогрес,
За грати всіх посадить! Yes!
І буде скрізь свобода слова,
Усім, кому заклякло мову...
Всім буде виграш у лото
І вічне місце в шапіто!
Фінал турніру – і...? Люстрація!
Покайся... Для стерилізації...
Ти «Ху iс ху?» Дурня не каїться,
Все рівно зайве відрізається!
І хоч не хочте люди добрі,
«Ту бі ор нот...» - готуйте торби!
Смішіть і далі голим задом
Цивілізовані громади.
ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА
Отак шаман став Новим Кумом.
Як так? Отак! Ніхто й не думав,
Та фарбу про запас в кармані
Тримав для перефарбування...
Щоб веселішим був фінал
Почалась мазка-карнавал!
Чини мастились з переляку
У кольори кишкових шлаків.
Їм всім шлунковий помаранч
Замаскував на рильцях ґандж.
Чини у масках, як химери,
Тепер рево-люці-онери!
Пішов красітєльний процес
Від голови до низу. Yes!
Той маже лоб, той маже зад.
Народ, як цитрусовий сад!
Замурзалися небораки
В недочервоно-жовте хакі,
У БРАТО пруть на всіх парах.
Колишній Туз сидить в сливках...
І свою Лігу ембріонів
Готує знов до перегонів:
«-Для сміху і веселих днів
Ми обираємо царів!»
Щоб сміх веселий, епохальний
Став гімном шоу-буцегарні,
Нові цінителі музик
Призначили мистецтвом – крик!
І пісню, що горлали, скоро
Назвали європейським соло...
Навіть «Бітлам» з їх «Смаком меду»
Не досягти наш етно-бредо...
Не подолати бджіл багато -
«Жу-жу» прийшла пора співати.
В музиках склався майстер-клас,
Бо Кумом пасічник у нас!
Скрізь влаштували сміхів маски
До болі модні «Дикі пляски».
Мистецтва путь в прогрес вони
Поставили на ковзани!
Як жаби у пани не пнуться,
Над ними люди всі сміються.
Бо Новий Кум з своїм весіллям
Старого Кума породілля!
ПІСНЯ П’ЯТА
К країні «N» сміх домінує.
Він одягає, він годує.
Сміхогурація була.
Тепер Шаман став Кумом-два.
Кум-два ввів сміхотерапію.
Щоб регіт жати, дурку сіяв,
Смішних підкумчиків міняв,
Єврогромаду звеселяв!
А ті з нудьги плескали в руки,
Аби протистояти «скукє».
Підкумчики й нова когорта
Фанатів дармового торта
У черзі, як до сала в піст,
Хвалили Куму й гриву, й хвіст...
Тож всі дістали, хто як зміг,
Портфель, чи рупор, чи батіг.
Принцеса сміху, Прима-Мама
Придумала ТАКУ програму:
Щоб впала з неба манни злива,
Зібрати кошти з того «ліва»,
Куди розтринькав бувший Туз,
За що потрапив у конфуз.
Та сміх у тому полягає -
Без права лівого не має!
Хоч як крутись, хоч захід-схід,
Кругом однаковий послід.
Програма Мами хоч куди,
Хоч митницю загороди!
Ті кошти, що надійдуть з «ліва»,
Потраплять до другого дива –
Їх сунуть в банківські гармати
Й жбурнуть під куполи зарплати!
Цей вибух всім просалютує
Як нова влада прогресує.
Рікою потечуть до нас
В кишені гроші, нафта й газ...
Кум-два від газів так завівся,
Так реготав, що просльозився:
«-Ну і сімейка, ТАК сімейка!»
Послав усіх в театр до Швейка...
А приколістку Приму-Маму
Звільнив за чортову програму.
В країні «N» дивились фільми,
Частіше всього комедійні.
До болі праведне кіно:
Куди не глянь – кругом лайно.
Сміються і регочуть люди:
«-Ну, точно, як у Голівуді!»
Сміятись будем для реклами
На світ увесь тепер віками!!!
Від сміху лопнуть животи…
Не за горами, за лісами
Прийде пора і Кума-три!
ПІСНЯ ШОСТА
В країні «N» сміявся кожен,
Хто й не хотів, й не думав може.
Та сміх навальний заразючий
Усіх підряд тортурно мучив.
Вертілась сміхом голова,
В часи веселі Кума-два.
Кум-два шаманської породи
Щодень відвідував народи.
По світу, наче дух, літав,
Країни світу звеселяв.
Плелись, неначе катаклізми,
Роки веселого туризму.
Низи спивались і сміялись –
Верхи на чартерах катались.
Так штат верхів-кумів розпух,
Стійкий стояв в країні дух.
Дух досягнув ціпкої моди
З конституційної погоди:
Дух анекдотів-обіцянок,
Дух паперових перебранок,
Дух недоправди, недоради…
Ще духи хабарів і зради.
Та найсмачніше в дух-параді -
Дух коаліціади!
Бо в раді пазли не складались
Від цього пазли продавались.
Іх всіх скупляв колишній Туз
І в рейтинг малювався плюс.
Тузові пазли - карти Торо,
Аж відьми зарегочуть скоро!
Кум-два з бугра на все дивився.
Жалів, що недоотруївся…
Повальне шоу перегонів
До рад, як шквал атракціонів,
Плодило ігрища веселі.
І політичні каруселі
Катали лідерів своїх,
Щоб множився в країні сміх!
На «кониках» скакали браво
Специ якого хочеш права:
Чи то з дипломом, без диплому –
Би весело було удома…
