БЕДЛАМУ НЕМАЄ

Особисто генерал

Став перевіряти

Як живе окрема рота

І її солдати.

Все пронишпорив в казармі

Від ряду до ряду -

Нема за що причепитись

До "лічного" складу...

Але ж таки генерал,

Не який-ся там,

Треба ж таки причепитись

І знайти бедлам.

Він підходить до вікна,

Руку прикладає

До скляної шибки й хитро:

-Що не продуває?

Скажуть: "шибка продуває",

Всім завдам тріпні,

Що в казармі утворились 

Протяги страшні!

А якщо "не продуває",

То тріпні завдам,

Що в казармі спертий запах -

Так і сяк бедлам!

І тут раптом вибігає

До того вікна

На виручку командиру

Ротний старшина:

-Товаришу, батя, 

Смію докладати,

Оцю шибку, іще вчора,

Помили солдати...

Заклеїли усі діри

Щоб не продувало,

Відновили всі кватирки,

Щоб дух фільтрувало.

Тож до шибки класти руку

Не проблематично.

Є проблеми  ще крутіші,

Як армія - вічні!

Ось до мої ви фуражки

Руку приложіть -

Там і вітер блудний дує,

І запах разить.