В лісі ґвалт.
Зібрались звірі
На свою «масовку»
Виражати недовіру
Сіроманцю - вовку.
Він же: лісний санітар,
Ситий сіроманець
На животі почухує
Повсякденний глянець...
-Що ви зробите мені? -
Сміється на кутні.
В мене морда на три дні
І пазурі путні!
-А у нас є, - кажуть звірі, -
Король медицини.
Він за нас піде горою,
Ще й тебе подвине!
І ось, кролик появився,
Як з пекла піднявся...
Вовк тікав. Через пеньки
Й кущі спотикався.
А вже десь за рогом лісу
Впав на їжака:
-Йо-ма! Що-то медицина!
Потвора яка!
Їжак обтер колючки.
Вовку пояснив:
-Кролик якось добре моркви
Перезакусив.
Його взяла діарея
Так автоматично,
Що прийшлося лікуватись
В закладі медичнім.
Там нащадки Гіпократа
Експериментували.
Лишні ще чотири ока
Припідлікували...
Обрізали вуха, лапи.
Став як очмана.
Проте йому там пришили
Генеталь слона.
Не біда, що вигляд в нього,
Навіть смерть лякається!
Біда в тому - він, як кролик,
Плідно розмножається.
Плюс: хронічна діарея,
Амнезійний шок.
Не пам’ята, що він кролик,
Вірить, що він вовк!
Так усе революційно
Відбулось. Ізволь,
Тікай пан в далекі дебрі,
Він тепер король!
Вовк голодний йшов степами
Вдумливо з природою:
«Що буває, як єднають
Екстремент з породою»...