КУДИ ПРАВДУ ДІТИ

Організм людський весь майже

Із води складається.

Все, що в нього потрапляє,

В воді розчиняється.

Все, що лишнє в організмі,

З водою виводиться.

І від цього часто люди

Змушено поводяться.

Шукав дядько туалету

У чужому місті,

Бо припекло так не вчасно,

Не встоять на місці.

Крутивсь, вертівсь, танцювався...

Куди правду діти?

Виставивсь у якийсь скверик.

Там гуляють діти.

Мишко дядька як побачив,

Диво розуміє:

-Ого, який сильний струмінь,

Що дерева змиє!

А Машуня нецікаво

Голову відводить:

-Ого, таке в мого татка,

Як під газом ходить!

А Світланка про "ого"

Навіть знає віршик:

-Ого - в дядька аж ніяке,

Бо бувають більші...

Дядько сховав свою правду

В об’ємні штани.

І сором’язливо зникнув,

Бо праві вони!

Наша молодь підростає

І все про все знає,

А головне – туалетів 

В державі немає,

Щоби було куди злити

Непотрібну воду.

Тож танцюють і крутяться

Мужі від народу!

А інколи показують

Своє єство дітям,

Бо змушені показувать,

Ніде правду діти...