Продавав мужик коня
людям по об’яві.
Так в об’яві написав
приписи цікаві.
“Конституція в коня:
грива, вуха, хвіст…
Зуби білі, бо сміється,
як справжній артист.
Має ноги (аж чотири),
він ними гарцює.
Усе бачить, усе чує
і завжди працює.
Їсть за нормами природи,
а норми не куці,
Оправляється, пробачте,
згідно конституції…”
Перекупник цю об’яву
бачив і читав.
І, щоб збити вдвоє ціну,
своє написав:
“Конституція ніяка
у цього коня!
Це не просто не коняка,
взагалі – свиня!
Ще й сліпа, не бачить неба,
глуха на два вуха,
Лежить лежма у багнюці,
тільки рило чуха,
Бо хворіє свинним грипом,
нічого не їсть.
Оправляється, пробачте,
точно - як артист…”
Іще один перекупник
взявся торгуватись,
Дописав: “Та не свиня це,
звідки свині взятись,
Коли в неї задні ноги
довші і худіші,
І стриба вона як заєць,
тільки може нижче.
І настільки хила й дохла –
лежить і хитається.
Конституція ж така,
що не оправляється…”
Мужик зняв свою об’яву
про того коня:
-Не продам тебе нікому!-
Він коня обняв:
-Як не збавлять, то ославлять
люди нехороші,
Їм не кінь на службі треба,
Їм аби лиш гроші!