ПРАПОР

Лялась виборча струя 

барвами комедій.

Кум катався по селу 

на велосипеді.

Чи у справах із рання, 

чи просто катався,

Але їхав мирно він, 

село роздивлявся.

Баба Фенька, після сну, 

на лиху годину,

Просушити простирадло 

стягла на хатину.

Вітерець шугнув його, 

розіпнув, як крила.

Й на антену зачепив, 

аж затріпотіло...

Кум подумав у той бік: 

“Он комусь на домі

Активісти почепили 

прапор невідомий.

Що за партія така?” 

Плями, чи то знаки,

Лопотіли в небесах, 

як хвостами  раки.

Кум роззявив фейс, круті 

очі - патісони 

І... в шипшину залетів 

з усього розгону.

Як вилазив із куща 

клятої шипшини,

Згадав виборчий процес 

і права людини.

Згадав партії і блоки, 

усі гілки влади,

Бо кровили руки й щоки 

і кололо ззаду...

Перепало на горіхи правим 

і центристам, 

Особливо невідомим 

сільським активістам.

Хіба знають ті вгорі 

виборчі програми,

Що дороги на селі 

заросли кущами?

Хіба ж  можна їм знущатись 

над електоратом –

Невідому політсилу 

на житло чіпляти?!!!

Кум не знав, що ще одна 

жертва місце мала – 

Баба Фенька прапор свій 

цілий день знімала...