ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ

«Потепління, ще й глобальне 

Людям помагає:

В Антарктиді крига тане,

Воду прибавляє.

Вода парою у небі

Хмарою літає

І вже потім дощем куму

Город поливає...

А іще така є польза:

Сонце вогнем шкварить

Так, що можна на тім сонці

Яєчню піджарить!» -

Таке собі бесідував

Кум своїм сусідам,

Коли добре й безпричинно

З чаркою обідав.

Сусід кумів раз діждався

Темної нагоди

І забрався в двір до кума

Через загороди.

Украв шлангу поливну,

Насос поливальний,

Рукомийник, бак від душу

І машину пральну.

Потягнув кожух і шапку,

Ще й ковдру із спальні…

Обезкровив, як-то кажуть,

Начисто й глобально!

Зумів сусід підживитись

Потеплінням ловко,

Бо до всього прихватив

Електродуховку...

А коли його за зябра

Слідчі ухопили,

Він чистосердечну правду

Написав у діло:

«Мої помисли сусідські

Чисті і невинні,

Нащо куму теплі речі

В його потеплінні…»