Є сни віщі, є не віщі.
А є і мерзенні.
То насниться купа з дупи,
То гроші зелені...
То кохання безугавне
На центральній площі,
То монахи, ченці святі,
Чи їх святі мощі.
А то якось наснилося,
Що був журналістом.
Освітлював правду-матку
Професійним свистом.
Насвистав всього по трохи
Для свободи слова,
А головне - свист художній,
Солов’їна мова!
Де не взявся в мому сні
Заспаний редактор:
-Досить свистіть віртуально,
Треба класти факти!
Став я факти накладати
По нитці із миру.
Наклав раз, наклав удруге,
Як у миску сиру...
І таке наклав утретє,
Що вам і не снилось.
Так на мене "мас-медіа"
Уся покосилась.
Перекинувся тоді я
Водієм маршрутки.
(Дальні рейси "Київ-Опа",
Двоє через сутки).
Зелень всюди в штани ложу
І у бриджі ложу,
А з боргами на маршруті
Впоратись не можу.
Куди піти на роботу,
Щоб підняти статус?
Став я доктором тваринним,
Скотів лікувати.
В’яжу я скотам пов’язки
Від грипу і чумки,
В’яжу морди і копита.
А в голові думка:
Де приткнутися у світі?
І тут тобі на те:
Обираюся пожити
Трохи депутатом.
Та не тим, що має пільги,
Квартиру і квоти.
А маленьким, безпринципним,
Щоб дурню пороти!
Поров раз, поров і вдруге.
Для дурні надувся.
І так таки напоровся -
Від цього й проснувся...
Біля мене є що клалось,
І все, що ложилось...
І таке воно справдішнє,
Що наче й не снислось.
Так що сни є всякі різні,
Всяк собі сон має.
То ж бо правду кажуть: розум
У снах отдихає...