ЗГЛАЗ

Випивав винце Іван

У білій свитині.

Патьоками забризкався.

Плями красно-сині...

Затирав їх, затирав,

Тільки запаскудив.

-Хай лишаються, не зглазять

Завидющі люди!

І коли додому йшов

Люди зупинялися.

Навіть ті, хто й не хтів,

У слід вилуплялися.

Дома жінка заходилась

Відтирати шваброю...

Не повірила, що плями

Пороблені фарбою.

Сів Іван в садку під вишню,

Та сліз не показував.

-Ото ж люди завидющі,

Таки мене зглазили!