Організм людський весь майже
Із води складається.
Все, що в нього потрапляє,
В воді розчиняється.
Все, що лишнє в організмі,
З водою виводиться.
І від цього часто люди
Змушено поводяться.
Шукав дядько туалету
У чужому місті,
Бо припекло так не вчасно,
Не встоять на місці.
Крутивсь, вертівсь, танцювався...
Куди правду діти?
Виставивсь у якийсь скверик.
Там гуляють діти.
Мишко дядька як побачив,
Диво розуміє:
-Ого, який сильний струмінь,
Що дерева змиє!
А Машуня нецікаво
Голову відводить:
-Ого, таке в мого татка,
Як під газом ходить!
А Світланка про "ого"
Навіть знає віршик:
-Ого - в дядька аж ніяке,
Бо бувають більші...
Дядько сховав свою правду
В об’ємні штани.
І сором’язливо зникнув,
Бо праві вони!
Наша молодь підростає
І все про все знає,
А головне – туалетів
В державі немає,
Щоби було куди злити
Непотрібну воду.
Тож танцюють і крутяться
Мужі від народу!
А інколи показують
Своє єство дітям,
Бо змушені показувать,
Ніде правду діти...