Усе відносно в цьому світі:
Мораль і вчинки діячів,
І смак, І форма калачів,
Старі батьки, дорослі діти.
Усе відносне й неозоре,
І те усе, що має край!
Живи, рахуй і відміряй,
Та май відносну точку зору.
Відносно все: і ще, і досить,
Одна особа і загал.
Відносним навіть буде кал!
Бо треба і його відносить.
У сірниковий коробок
Збери безцінні екскременти,
Як гроші, чи як документи,
Чи як останній спец пайок…
Віддай свій кал на експертизу,
Віддайся в руки лікарям,
Бо кал вагою в десять грам
Вагоміший кіла заліза!
Рентген, УЗІ, мазок, шкребок?
Аналіз крові? – не показник!
А відповідь “чи ти заразний?”
Кал скаже на стафілокок.
Проте не тільки в медицині
Кал курсом є фундаментальним.
Кал працівник і соціальний,
Ким бути вказує людині!
Наприклад: жовтий кал в міністра,
Бо їв сьогодні ананас…
Рідкий, бо в ньому редька й квас,
Послід по сліду тракториста.
Красивий кал у дипломата,
Від нього тхне сухим вином.
Неначе бур зриває дно,
Кал із перловки у солдата!
Та є без запаху, без смаку
Накал знаннями розігрітий...
Це кал учителя освіти,
Бо вчитель не покаже каку!
Не їсть учитель ананаси
Й делікатеси. Він умовно
Завжди харчується духовно,
Без виміру, ваги і часу...
Лангуст не може замінити
Хліб, що дають дитячі очі.
Накал учителя пророчий –
Хоч і порожній шлунок – ситий!