Приємно встати на світанку,
Сьорбнуть пивка літрову банку
І плюнуть вниз із висоти.
Минуле згадувать не треба,
Щоб всі гріхи тягнуть на себе.
В минулому то був не ти!
Ну й що, що винен брату "бабки",
Пропив сім’ю, доповз до крапки,
Якщо була колись сім’я...
Шмальни пивка, вперед дивися.
А щоб на тебе брат не злився,
Скажи, що «брав бабло не я!»
Ну й що, що смикав куму чуба,
А шефу зичив дати дуба,
Матюжив в гриву і сідло!
Не згадуй те. Пивку віддайся.
У тім, хоч кайся чи не кайся,
То ж не с тобою це було...
Не при минуле за собою,
Прокинся з свіжой голвою,
Попий пивка, гляди крізь час:
І брат пробачить, пожаліє,
І шеф люб’язно потепліє,
І небо враз заголубіє,
Трава кругом зазеленіє,
Майбутнє вилікує нас!