Якось випив літру квасу,
Що у наших «шопах»,
Що розводять на воді
Порошки з Європи.
Так скрутило й кишковицю,
Й шлунковище злюще.
Мабуть, точно, діарея
З середини плюще.
Де ти мій сімейний лікар? –
Заволав думками.
Аж за двадцять кілометрів…
В бісової мами!
Добирався до лікаря,
Шукав допомоги,
Все кущиком, та ярком,
Бо нема дороги.
І от там, де я пройшов,
Реформенні зміни:
Виросли, як з-під дощу,
Мальви і шипшини.