Товарна станція у стані «бардака».
Вагони цуплять з гіпсом і цементом…
І справа кримінальна сторожа Левка
Дійшла уваги навіть Президента.
Набігло слідчих, карних, що мушви.
Забори міряли, демонстрували зброю.
Та лиш єдиний доказ речовий знайшли:
Пожмаканий папір із плямою рудою.
А зверху тиснуть: «Гай уже на суд!
Яка там біологія у плями!
Тут скоро всю столицю ґвалтом рознесуть
Ще й ноту намалюють від Обами!»
Суддя стріляв крізь окуляри на Левка,
Якого винним притягли до суду.
Левко з похмілля вперто (гик) гикав:
-Без адвоката (гик) брехати я не буду!
- Твоя бомажка? - Прокурор спитав, -
Ти знаєш чим тобі оця бомажка світить?
- Я паперові носії (гик) з роду не читав…
Я лопухами користуюсь, коли літо…
Тут адвокат: - Дозвольте, Ваша честь,
Левко не винен, змова прокурора.
Ось тут по суті свіжа пляма на папері єсть,
Експериментально зроблена учора.
Нюхнули пляму і суддя, і прокурор.
І справа розповзлась на половину:
Бо, запах точно не Шанель, різниться і кольор,
А розмір співпадає… Значить, винен!
-Куди подів цемент, цілий вагон?
Пропив, мабуть, бо бач, не викисаєш.
Устроїв з правосуддя лохотрон,
Бо лопухами злочин прикриваєш!
- Я протестую! - Адвокат спіймав
Прокуратуру за гадючими словами, -
Тут сліду злочину на лопухах нема,
Тут на папері факти в формі плями!
Що скаже на цю пляму Президент?
Та тут Левко засідання урізав:
-Дозвольте, Ваша честь, (гик) на експеримент,
Бо баланда у карцері не свіжа...
Суддя терези «правосудія» сховав
І окуляри зняв. Але Левкові
Надутись шанс і виправдатись місяць дав,
Дослідження призначив додаткові.
А біля станції, поки ішли суди
І пляму прокурор в статтях тлумачив,
Росли котеджі, вілли, плаци у ряди,
Й цементу вкраденого в тім ніхто не бачив.