ТАНК «НА БЕРЛІН»

З часів жорстокої борні

На камінь танк воздвигли люди.

І написали: «На Берлін!» -

Хай пам’ять для нащадків буде.

 

Пройшли якісь пів сотні літ,

Про кров і смерть пани забули.

І для нащадків, наче гніт,

Постав не танк, а напрям дула.

 

На мітингу, підпив кваску,

Під галас світлої ідеї,

Звернули дуло на Москву,

Чи в бік Північної Кореї.

 

На другий день, під свист і спів, 

Наквашувавшись самогону,

Звернули дуло вже на Львів,

У бік Брюсселю й Вашингтону. 

 

Крутили дуло так на Крим,

На Мінськ і Телявів крутили...

Звернули танку шию в тім,

Бо то круті народні сили...

 

А ще із криком «Гуд, капут!»

Звелися точно в рукопашній.

І всі народні сили тут 

Лупилися, як танк без «башні».

 

Не вічна пам’ять. Хто ж то знав,

Що вітром часу пам’ять здуло.

І танк цю пам’ять не додав -

Неначе і війни не було.

 

Окопи риті на фронтах

Засипались і заорались.

Нащадки, загубивши страх,

Вертіти дулом танка взялись.