КОЗАК ЗА БАЙКАЛОМ

Ріка. До нескінченності.

Потік - кінця нема.

Пливе човен. Два берега.

І жоден не прийма.

 

Гуляє сонце променем

У хвилях бунтівних.

Козак закривсь долонями,

Не дивиться на них.

 

Як ти там моє серденько,

Де вже мене нема?

Пливе човен. Попереду

Одна лише зима.

 

Ялини, кедри лапами

Торкаються води.

У козака запитують

Чого попав сюди?..

 

Куди піти, не плакати

Від горя і ума?

Пливе човен. Два берега.

І жоден не прийма.

 

На правому пологості,

На лівому круті.

А на руках кайданики,

Кайдани у житті.

 

Сміється доля правдою,

Що правди і нема!

Пливе човен. Попереду

Одна лише зима.

 

Позаду залишилися

І юність, і весна,

І воля в сяйві місяця,

І молода жона.

 

Повернусь ще, повернуся!

В душі снігів нема!

Пливе човен. Два берега.

Хай жоден не прийма!

 

2010