ПЕРЕПЛУТАЛИСЬ ЛІТА

Переплутались літа

В календарних датах.

Точно - річка вже не та

І дідова хата.

 

Оптимізмом не спасти

І гніздо лелеки.

День за днем кудись летить

В кліматичну спеку...

 

І ніхто не йме: чому

І куди біжімо?

Ноги човгають пітьму

Якось недвижимо.

 

Наче хто на ланцюжок

Зміг вчепити душі,

Закрив серце на замок

І мозок порушив.

 

І не тямимо зійти

Із стежини бігу,

І не вміємо прощать

Ні в щасті, ні в лиху..