СОРОК ГІН

Що зрозумів за ці, за сорок літ?

Вже половина віку майже промайнула,

Волосся сивина ледь-ледь торкнула,

А юність десь давно згубила слід.

Що зрозумів за ці за сорок літ?

Нема з любовю в світі порівняння!

Все є ніщо: і біль, і покаяння,

Всі ми ніхто, і всі ми - цілий світ!

 

Що зрозумів за ці, за сорок зим?

Нема для серця сніжного покрову!

Цінніше золота розумне добре слово,

А найцінніше слова є батьківський дім.

Що зрозумів за ці, за сорок зим?

Те, що секунда в час і вік складеться,

Що всім по різному подекуди живеться,

Що найстрашніше бути скрізь чужим!

 

Що зрозумів за ці, за сорок свят?

Що весело тоді, коли біди немає,

Коли сам Бог радіти помагає,

Коли людина для людини - рідний брат.

Що зрозумів за ці, за сорок свят?

Що міра є святить і святкувати,

Що термін є постить і жирувати,

Що непотрібність людям - той же кат!

 

Що зрозумів за ці, за сорок бід?

Хотів би залишатись завжди учнем,

Та треба і себе і долю мучить,

Щоби з очей чужих збирати біль і лід.

Що зрозумів за ці, за сорок гін?

Що, хто спішить кудись до пядисталу,

Розгублює себе. А сонечка так мало,

Так мало світлих сонячних годин!

 

2005р.