Старіють руки, сліпнуть очі,
Молекул й атомів триндець.
Лише душа старіть не хоче,
Бо це не їй прийшов кінець.
Співає, щоб ніхто не бачив,
Кохає, щоб ніхто не чув.
І кожен Божий день позначив
Всю память, ту, яку забув.
Не тішся тим, яким не можеш
Руками Всесвіт обійнять.
Є лиш кохання. Руки зложиш,
Не дасть заснуть і вічно спать.
Мізенрні, суєтні хвилини -
Той щось краде, той когось вб'є.
А для душі, як то дитини,
Безмірність щастя додає.
Старіє тіло, функцій мало -
Все менше й менше раз у раз,
Однак, коли душа співала,
То тілу визначено - "Марс" -
Чужа планета безземельна,
Піски, піски і без води.
Це й є гріхорвність стопекельна,
Це є і щастя стопуди!
Просрали землю ідіоти,
Пропукали, хоча був рай,
Старіють жили, аж до рвоти,
О, Господи, не забирай!
ТРИ АКСіОМИ
1. Тварини хочуть тварин, і їм треба мясо;
2. Небо завжди там, куди дивляться очі;
3. дУх ніколи не матеріалізується, з причини, що він дух.