СТАРІЮТЬ РУКИ

Старіють руки, сліпнуть очі,

Молекул й атомів триндець.

Лише душа старіть не хоче,

Бо це не їй прийшов кінець.

 

Співає, щоб ніхто не бачив,

Кохає, щоб ніхто не чув.

І кожен Божий день позначив

Всю память, ту, яку забув.

 

Не тішся тим, яким не можеш

Руками Всесвіт обійнять.

Є лиш кохання. Руки зложиш,

Не дасть заснуть і вічно спать.

 

Мізенрні, суєтні хвилини -

Той щось краде, той когось вб'є.

А для душі, як то дитини,

Безмірність щастя додає.

 

Старіє тіло, функцій мало -

Все менше й менше раз у раз,

Однак, коли душа співала,

То тілу визначено - "Марс" -

 

Чужа планета безземельна,

Піски, піски і без  води.

Це й є гріхорвність стопекельна,

Це є і щастя стопуди!

 

Просрали землю ідіоти,

Пропукали, хоча був рай,

Старіють жили, аж до рвоти,

О, Господи, не забирай!

 

ТРИ АКСіОМИ

 

1. Тварини хочуть тварин, і їм треба мясо;

2. Небо завжди там, куди дивляться очі;

3. дУх ніколи не матеріалізується, з причини, що він дух.