ЗОРЯНИЙ ГАЙ

Розгорнулись в степах сінокоси.

Знову мрія за обрій летить.

Знову нам соловейко приносить

Пісню, що до світанку не спить.

І росою, росою, росою,

Побіжімо у зоряний гай.

Я всі зорі закрию собою,

Лиш щільніше мене пригортай.

Ми єдині у всім цілім світі,

Світі щастя і мрійних дібров.

Сонцем скохані, росами вмиті.

Наша віра – це наша любов.

1995р.