Ніхто не знає "А" і "Я",
І я не знаю.
Таки тепер душа моя
Воспломеняє.
Ні те, ні се, я не кумир,
А дуже больно.
Шукати в мишоловках сир
В цей час пристойно.
Словами, як циркач кручу,
А далі зрада.
Продажа, підкуп до схочу -
На те громада!
І ум не ум, кусок межі,
На грані фола.
Нащо такі мої вірші?
За для прикола.
Не сталось так, як я хотів,
Не сталось.
Десь смерть розрада й поготів,
Комусь наллялось.
А тут живеш і бачиш все,
І дуже чуєш:
Куди Макар телят пасе,
Як час лютує.