Осінь. Осінь сорочку розшила
Під колірництво бабусиних снів.
Навіть берізка зазолотіла
Кленовими фарбами листяних злив.
Осінь. Осінь у душах палає.
Скрутилась калачиком, наче як кіт,
Купка цьогорішнього урожаю,
Котрий піде оплатити кредит.
Осінь у датах Павла Глазового -
Ще одна галочка під ювілей...
Сміху немає уже ні для кого,
Є лише тяжба вбивати людей.
Осінь. Весною не пахнуть дороги.
В ногах шарудять постоли для душі.
Ще місяць й зима задияволить роги,
А осінь піде десь у інші вірші.
2014р.