Хай сонце вже скотилося за дальнії гаї.
Затьохкали добра ночі невтомні соловї.
Немає в серці більшої щасливої пори,
Як злагідні і зоряні вкраїнські вечори.
Всміхнеться нам вечірняя, баюкана зоря.
Пянкі тумани стягнуться до світла ліхтаря.
Усядемось із друзями у коло за столи,
Розніжимо чарчиною вкраїнські вечори.
Дні клопотом і спрагою полинуть у літа.
Живе й у світлі місяця вкраїна золота.
На вік у серці кожного залишити змогли
Душі вечірню зєднаність вкраїнські вечори.
2014р.
РАЗОМ З КЫЗЫМОМ
ВЕЧОРИ
Ген, сонце вже скотилося за дальнії гаї,
Затьохкали добра ночі невтомні солов’ї.
І серце вірно стиснеться щасливої пори -
То стеляться закоханим вкраїнські вечори.
П-в:
А зірочки по небу розпурхав місяць-птах.
Пройтися манить Всесвітом старий Чумацький шлях.
Візьму свою лебідоньку на руки й понесу
У зоряну і місячну неміряну красу.
Всміхнеться дітям лагідно баюкана зоря,
П’янкі тумани стягнуться до світла ліхтаря.
Юрба в садочку весело сідає за столи -
Рідню зібрали жменькою вкраїнські вечори.
П-в:
А зірочки по небу розпурхав місяць-птах.
Пройтися манить Всесвітом старий Чумацький шлях.
Візьму свою лебідоньку на руки й понесу
У зоряну і місячну неміряну красу.
Дні клопотом і спрагою полинуть у літа.
Живе й у світлі місяця Вкраїна золота.
Навіки слід у пам’яті залишити змогли
Чарівні, теплі, зоряні - вкраїнські вечори.
П-в:
А зірочки по небу розпурхав місяць-птах.
Пройтися манить Всесвітом старий Чумацький шлях.
Візьму свою лебідоньку на руки й понесу
У зоряну і місячну неміряну красу.