Стали всюди забувати
У чужім краю
Рідне місце, рідну хату
І любов свою.
Тихо, може, у квартирі
Світло є й тепло.
Подалися десь у вирій -
Кинули село.
А давно, ще козаками,
Прадіди й діди
Ставили хатки рядами
В гурт біля води.
Майстрували теплі печі,
Малювали їх,
Щоб козачий дух на плечі
Взяти крила зміг,
Щоб весною квіточками
Квітнули сади,
Разом з ними, діточками
Повнились хати,
Не зникала б українська
Їх козача врода.
Хата рідна - ти колиска
Блудного народу.
2008р.