Я МАЛЮЮ ЛИСТОПАД

Небо сірим січене,

Жовтим намагнічене,

Поле озеленене

Паровим зерном.

Ще простори синькою

З хмарою-ковінькою.

І дорога схована

За брудним горбом.

Пензлик спотикається

Там, де час змерзається

Й кришталем зявляється

У калюжі лід.

І листочок кручений

Холодом засмучений

На дорозі кашляє

Свистовітру від.

Як собі не хочете

Очі заморочите

Без душі вдивляючись

В мокрий листопад.

Він кадрить світлинкою

Писаний картинкою,

А не арт наглючений

І не авангард.

Нащо мамі подиви,

Викрутки з природою?

Блискають хатинками

Ближні хуторки.

Десь в теплі й неспокої

З ночі одинокої

Жде торкнутись рідної

Сильної руки.