Павучок напроти сонця
Павутинку плів.
Він вплітав туман і небо,
Далечінь ланів.
Він вплітав листочки клену
Пожовтілі вже.
Плів і мріяв: в павутинці
Літо збереже.
Сонце світло розкидало
На усі кінці,
В павутинку заплітало
Тихі промінці.
Заховало в павутинці
Нитку теплоти,
Павучку допомагало
Літо зберегти.
Бо коли настане скрута
І холодний час,
Як же добре мати поряд
Літо прозапас.
Не сидіть, зхрестивши руки,
Хоч пройшов і Спас.
Що сплетете, те і буде
Зігрівати вас.