ЕТЮД З ПАВУЧКОМ

Павучок напроти сонця 

Павутинку плів.

Він вплітав туман і небо,

Далечінь ланів.

Він вплітав листочки клену

Пожовтілі вже.

Плів і мріяв: в павутинці 

Літо збереже.

Сонце світло розкидало

На усі кінці,

В павутинку заплітало

Тихі промінці.

Заховало в павутинці

Нитку теплоти, 

Павучку допомагало

Літо зберегти.

Бо коли настане скрута

І холодний час,

Як же добре мати поряд

Літо прозапас.

Не сидіть, зхрестивши руки,

Хоч пройшов і Спас.

Що сплетете, те і буде

Зігрівати вас.