ПРАНКЕР (ЖАРТИ З ТЕЛЕФОНОМ)

В бур’янцях щасливий день.

Сонце вилізло з туману.

Відчуваючи мігрень,

Бекав цап біля паркану.

 

І в таку спокійну мить,

Коли грабать вийшли кури,

У конторі дзвін дзвенить -

Телефон з прокуратури...

 

- Признавайтесь в цей же час,

Про бедлам і про податки!

Скарга надійшла на вас,

Для системної посадки!

 

І це був лише дзвінок,

Що здійняв на сонці спалах.

Цап бельмекати замовк,

Щоб в кутузку не забрали.

 

Хоч козел, а один хрін -

Запроторять в буцегарню.

Доведи, що то не він

Зжер капусту у їдальні.

 

Сонця спалах й магнетизм

Старосту на койку вклали.

Секретар впав в песимізм,

Й кури нестись перестали.

 

Пес Султан із двору втік,

Із цепком побіг по миру,

Знав, що сторожу гаплик,

Хоч не він соляру тирив!

 

Миші кинули комори,

Щезли начисто коти.

Свині, щоб не бачить вгору,

Задивилися в кути.

 

Самогонниха ховала

Десь у погріб самогон,

Спотикнулася, упала,

Й перекинула бідон...

 

Під шумок, сусідка Тася

Свому куму віддалася...

А кума, нема ума,

Віддалася задарма!

 

Все змішалось вверх ногами.

Прокурор і той не знав,

Що жартує пранкер з нами!

Треба ж, як пожартував...

 

2019