ГІБРИДНІ БУДНІ

Було свято веселеньке,

Ішов дощ рясненький.

Кум із кумом спілкувались,

Бо ще є біленька.

 

В апогеї спілкування

Про шоферування,

Перший каже: - я покину

Без закодування!

 

А я більше ще покину

Пить оцю вражину,-

Каже другий, - бо скала я,

Я граніт, не глина!

 

І, коли зрікались й кляли,

В стопки наливали,

От біленька й закінчилась -

Ворога не стало.

 

А без ворога нудненько, 

Як не крути беньки.

Треба бігти здобувати

Хоч іще одненьку.

 

То ж гібридні свято й будні

У війні зависли!

Поки ворог є - ще глиби,

А нема - розкисли.

 

2019р.