Приблудилася котяра
Немічна годзілла.
Гризла навіть сухар черствий -
Так їсти хотіла.
Через кілька днів нахально
Дивиться у очі
І вже хлібом без шкварочки
Кормитись не хоче.
Подавай сальце і кашку
В блюдо, як то пану.
А ще й далі оком зирить
Затирить сметану.
Так за тиждень освоїлась
Вже, як хатня кішка.
Заблистіли хутро й вуса
В подушках у ліжку.
Ще й гуляє по-хатньому:
у спальню, у ванну,
По столах і по полицях,
Як по автобану...
І таки же ж домоглася
Перемоги свої -
Витягла кільце аж ціле
Ковбаси сухої.
Не подужала із’їсти,
Лиш понадгризала,
Ще й під ліжком у пилюці
Кільце поваляла...
Кум з дружиною сварився:
Мудрість є народна -
У природі кішка хижа
Дуже благородна!
Здивувала благородна,
Як сніг у Петрівку:
Вона рясно напудила
Кумові в кросівку.
Кум приблуді дуже хтів
Влаштувать кориду.
Та не бив. А перекинув
У двір до сусіда.
Де тепер ковбаси класти
Хай сусід рішає.
Він людина терпелива
Тварин поважає.
Та й народ у нас терплячий -
Такий гарт народу...
Йому гадять межи очі,
Він любить природу.
2019