ПРИБЛУДА

Приблудилася котяра

Немічна годзілла.

Гризла навіть сухар черствий -

Так їсти хотіла.

 

Через кілька днів нахально 

Дивиться у очі

І вже хлібом без шкварочки

Кормитись не хоче.

 

Подавай сальце і кашку

В блюдо, як то пану.

А ще й далі оком зирить

Затирить сметану.

 

Так за тиждень освоїлась

Вже, як хатня кішка.

Заблистіли хутро й вуса 

В подушках у ліжку.

 

Ще й гуляє по-хатньому:

у спальню, у ванну,

По столах і по полицях,

Як по автобану...

 

І таки же ж домоглася

Перемоги свої -

Витягла кільце аж ціле

Ковбаси сухої.

 

Не подужала із’їсти,

Лиш понадгризала,

Ще й під ліжком у пилюці

Кільце поваляла...

 

Кум з дружиною сварився:

Мудрість є народна -

У природі кішка хижа

Дуже благородна!

 

Здивувала благородна,

Як сніг у Петрівку:

Вона рясно напудила

Кумові в кросівку.

 

Кум приблуді дуже хтів

Влаштувать кориду.

Та не бив. А перекинув

У двір до сусіда.

 

Де тепер ковбаси класти

Хай сусід рішає.

Він людина терпелива

Тварин поважає.

 

Та й народ у нас терплячий -

Такий гарт народу...

Йому гадять межи очі,

Він любить природу.

 

2019