Забрідає бездоріжжям
В наші верболози
Старий, типу, Новий рік,
Як життєва проза.
А Маланка і Василь,
Ще й юрби багато
Йдуть в оселі і двори,
Типу, щедрувати.
Щоби щастя, типу, було
І, типу, здоров’я,
Щоб в селі пенсіонерів
Зросло поголов’я.
А кум дивиться на теє
І щось, типу, плаче,
Бо до пенсії по-старому
Років сім ішачить.
А як Новий рік прийдешній,
Хоч і старий дуже,
По-новому вік начислить
Й реформи нав’юже?
І тоді, щоб було щастя
І, типу, списаться,
До пенсії треба чухкать
Років чотирнадцять.
То ж так стає в очах жалко,
Бубнявіють сльози.
Іди в баню Новий рік!
Й поверни морози!
Коли холодно і дме
В пицю хурделиця,
П’єш й не думаєш про те,
Що колись случиться.
2020