ГРЕТА ШТЕКЕР

У кожному селі своя є Грета.

Ота, що Тумблер, дівчинка ніщяк,

Якій щемить у задниці планета 

І академій не кінчала, хоч би як.

 

Як вийде дівка на сільські прогони,

Як скаже в голос, що загадили село!

І відпадають у керманичів погони.

У всіх дитинства, як і не було!

 

То ж ми її на конференцію послали.

Конячкою, бо фермер джип не дав.

Щоб вона нашу совість представляла

Й чистішим світ від перегарів став.

 

Поїхала вона у область, аж пищала:

Я покажу їм розпорядок дня!

А через тиждень повернулася і стала

Тихенька, мовчазна, як кошеня.   

 

Уже не ходить на село із криком,

Плакати не малює "Геть сміття!"

Бо кажуть, здибала якогось чоловіка,

Що розгатив ій сенс й перевернув життя.

 

В природі у планети злі закони.

Проти генетики, хоч штекер, не попреш!

Кричи, пищи про залишки озону,

Поки нормального мужчину не найдеш.

 

2020