Із дитинства свого Жора
В школі дурника валяв,
Але слово знав "логічно",
І у відповідь вставляв.
Вчителі сварили Жору:
Не дуркуй, тобі ще жить!
Він бурчав, що це "логічно",
І продовжував дуріть.
Так і виріс. Став солідним
Й каліброваним, хоч пень.
Бо завжди вставляв "логічно"
Навіть замість "добрий день".
Скаже слово де й не треба,
А всі думали у слід,
Коли чули те "логічно" -
Жора, мабуть, вундеркінд!?
Він зайде до когось в хату,
Гляне оком по куткам,
І звучить оте "логічно",
Щоб накапали сто грам.
Це подобалось начальству -
Лишнього не дать, не взять.
І за те його "логічно"
Стали в гору пропихать.
Покоління вимирають,
Інші йдуть на зміну їм.
То ж Георгій, із "логічно",
Став начальством, ще й яким!
Та якби ж один із сотні
У керманичі пробравсь.
З ним братва, хто вивчив "вау",
"Шмяка-бяка" і "вась-вась"...
От тепер на всю буксують
І держава, і міста...
Із пеньків дерев не буде -
Бач, де логіка проста.
2020