МУШКА ВЕСЕЛУШКА

Така зима. Ожила муха,

Роздерла очі із орбіт...

Сама собі дзижчить на вухо:

Ах, розбудили на обід!

 

Скоренько чухну я до столу,

Усе підряд перетовчу.

Коли б це ще у зимню пору

Гуляла б я на калачу?

 

А ось котлетка, пробіжуся,

На шубці вшкварю гопачок!

На бужанинці закружуся.

Об сир почищу хоботок...

 

О-о! Оселедчика молоки

І шпроти маслом пахкотять!

Потрусь в маслах. Помастю боки. 

Гулять, як кажуть, так гулять!

 

Така зима. Ожила муха.

Їж-жу-іще…  - на тортик слизь.

А кум побачив: -От, серуха!

Ожила, стерво? Ну, держись!

 

Як лупоне у торт рукою,

Що клапті крему  врізнобіч -

На штори, в око, на обої,

І в телевізор, певна річ...

 

Облип церковний календарик,

Не видно коли піст в миру.

Засахарився пульт, хренарик,

Й картина Шишкіна "В бору".

 

Не встигла муха облизатись,

А ну, в нору свою тікать:

Це людям взимку розважатись,

А мухам взимку треба спать!

 

2020