Привіт, друже! Я до тебе
Маю писанину.
Не писав би, але нудно
Під час карантину.
Карантин десь у столиці
Має якусь дію.
А у наших бур’янцях
Давно пандемія.
Сюди пошту раз на тиждень
Возять на машині.
Пошта мабуть років десять
Вже на карантині.
Так і школа вже закрита
Більше п’яти років.
Дітей звично дистанційно
Возять на уроки.
Апарати ШВЛ
В кожного з собою -
Устав зрання й надихався
З косою й сапою.
Антисептиків буває
На зуб не хватає,
Коли брага у Маруськи
Трохи переграє.
Я живу на грані степу
Дикої природи
І ніякий чужий вірус
Сюди не заходить.
Тут всі свої вірусята -
Цілуються, б’ються.
Щось не так, то помирають.
Частіше сміються!
2020
ЛИСТ ДО ДРУГА В ГЕРМАНІЮ
Привіт, друже! Я до тебе
Маю писанину.
Не писав би, але нудно
Під час карантину.
Карантин десь у столиці
Має якусь дію.
А у наших бур’янцях
Давно пандемія.
Сюди пошту раз на тиждень
Возять на машині.
Пошта мабуть років десять
Вже на карантині.
Банк ушився, клуб прикрився,
Сільрада конає,
Таке враження - лакдаун
У нас процвітає.
Так і школа вже закрита
Більше п’яти років.
Дітей звично миль за двадцять
Возять на уроки.
Апарати ШВЛ
В кожного з собою -
Устав зрання й надихався
З косою й росою.
Антисептиків буває
На зуб не хватає,
Коли брага у Маруськи
Трохи переграє.
А так все є! І собаки
І коти - нам друзі.
Ми давно живемо краще
Ніж в Євросоюзі.
Ваші німці - боягузи
Стерильно існують:
Бур’янці й коноплі косять,
А котів каструють.
Сидять коти, як і німці,
Зализують рани.
Їм уже не тільки вірус -
Все по барабану!
А в нас коти, яко коні,
З березня гарцюють.
І своїм імунітетом
Кутки вакцинують.
Я живу на грані степу
Дикої природи
І ніякий чужий вірус
Сюди не заходить.
Тут всі рідні вірусята -
Цілуються, б’ються.
А коли сто грам вколоти
Співають й сміються!
Приїзди у наші дебрі,
Це близько край неба.
Жду. Вакцину заготовив.
Приписка не треба.
2020