Набульбашився гіркої
Аж до чортиків артист.
Грав Отелла у спектаклі
І у третім акті скис.
Час давити Дездемону,
Кульмінації канва!
Мавр упав й заснув у ліжку.
Та - лишилася жива...
Аби п’яним на машині
Збить людину - це нараз,
Не один актор збиває,
І поет, як майстер-клас.
А тут п’єсу іспохабить,
Акт зірвати під чисту -
Це якби ружо на сцені
Повисіло на пусту.
Глядачі лишились дива:
Дездемона, хай їй грець,
Чесна, вірна і вродлива
Помолилася й кінець.
Режисер лишився слави,
А театр зарплатні.
Яго теж не під арештом,
Мавр хропить у п’янім сні.
Бач, трагедії не сталось
Тільки-но упивсь артист.
Що то геній!!! Хоч і п’яний.
Він міняє смисл і зміст!
2020