Це не жарт і це не жах -
Ходить осінь в бур’янцях.
Під дорогами в степах
Сушить листя на кущах.
Без сльозинки на очах,
Без води наводить страх
На шипшину придорожню
Й бугилу пустопорожню.
Що з тобою, осінь, стало,
Що красу твою украло?
Де твої у вирій птиці
Й вересневі колірниці?
Де блудливі туманці,
Щоб сміялись бур’янці?
Чом дороги не розквасиш
І дерева не розкрасиш?
І нагнула осінь личко
Ісховала очі в гичку:
-Я давно уже в полоні,
Як погода у смартфоні,
Як красуня у фейсбуці
В міні юпі на каблуцях.
Я, як ви, акаунт маю
І під фейками - згораю!
Моніторю, час марную,
Не гуляю й не працюю!
2020