Запитав внучок у діда,
Як гріх причепився:
-Ти старий, дідусю, вже, а
Як ти народився?
-Це, моя така петрушка,
Що і не вгадаєш,
Що від чого, коли як.
Живеш і не знаєш...
Чергувалося на службі
Одному небогу,
Який був електриком,
Як кажуть, від Бога.
Досконало знав про клеми,
І де плюс, де мінус...
Міг рубильник увімкнути
У нічну годину.
Та крім Бога в цьому світі
Іще чорт існує:
То зламає трансформатор,
То клеми зіпсує...
то науськує друзяків
З картами і пивом.
Ті гуляють поки сонце
В лоб не присвітило.
А в цей час споживачі
Без світла куняють.
І таких, що поза планом,
Лелек відганяють.
Примудрився той електрик
Автомат зробити,
Щоб вмикався самостійно
Аби присвітити.
І байдуже щось колись
Службі заважає,
Ніч прийшла і автомат
Мережу вмикає.
Але автомат не совість,
А тупе залізо,
Та ще й може якийсь вибрик
Із чорта полізе...
Так світилась цілий день
Електрична сітка,
Ач, як тільки ніч настала,
То не стало світла.
І лелек поналетіло
Майже в кожну хату!
Хтось вже може і куняв, а
Не зміг прогнати…
І поки електрик сам
До служби добрався,
Щоб ввімкнути. То лелека
Якийсь і остався.
Ото так і трапилось
Диво із лелеки...
Чи знайшли б мене тоді,
Якби не електрик?
Якось родять у капусті
Молоді дівчата,
Ну а я, так по за планом -
Із-під автомата!