(переклад з французької*)
Йде козак по бездоріжжю,
Коли кинув пить.
На путі біля калюжі
Жаба мирно спить.
Він хотів ногою жабу
Причавить з очей...
Та вона заскрекотала
Мовою людей:
-Три бажання, якщо хочеш,
В мене забирай,
Тільки не чави ногою
І не надувай!
Ну, козак собі намітив
Переможний путь,
Щоб до віку бути ситим
І багатим буть.
Жаба свиснула у щоки,
Аж сльоза з очей...
І случилось обрізання
Й став козак - єврей.
Все у нього: шинок, гроші,
В МВФ зв'язки..
Тільки козаку євреєм
Бути не з руки.
Ізловив він сучу жабу:
-Долю не губи,
Якщо ти пристойна відьма,
Гетьманом зроби!
І попав козак до влади
З гаслом "Будьмо, гей!"
Вже махає й булавою,
Але знов - єврей!
Що це за лиха година,
Цей ізвічний путь,
Де коли багатство й влада,
То євреєм буть?
Так, сказав він жабі, доста
Каламутить край,
Дай мені кохання в руки,
І не обрізай!
Жаба вже, можливо, й цицьку
Козаку б дала,
Та у розмірі не склалось -
Дуже замала.
І тепер козак всю долю
Звів на манівці,
Й необрізане кохання
Носить у руці.
Але досить те ізвічне -
Множити жидів!
Козак вернув до калюжі
Й жабу задавив.
*Франсіс Лемарк завидує
© 2021р.