Гаррі Поттер до Кирила
Якось завітав,
Котрий досі у Дніпрових
Кручах шкури м’яв.
-Ти, Кирило, все жмакуєш?
Що за інтерес,
Де ж твоя чарівна палка,
Чи якийсь прогрес?
В нас давно уже електро
Магія кругом,
Інтернет, п’ять джі, айфони
І на Марс паром!
Кожум’яка кинув шкуру
У воді товкти:
-Краще, Гаррі, гаруй звідси,
Не дражни ще ти!
Щас прийде Котигорошко,
Син і Що, і Ще...
Він тобі й айфон зарядить
І п’ять джі втовче.
Це у вас там фіглі-міглі,
Вибори без "бе",
А от нас, вже тищу років,
Цар Горох ... (веде)!
То Кощію із Ягою здасть
В оренду нас,
То Зміюці нами сплатить
За бензин і газ.
Запросив всіх ваших відьом
В раду на шабаш.
Вони Гному Крим ...(продали)
Потім виють "наш"!
А тепер ось шут на троні
Гороховий став.
І від імені Гороха
На всіх нас ...(поклав)!
Як тут мати в Інтернеті
Хоч якийсь портал?
Мусиш м’яти, те що маєш -
Шкурний інтеграл!
-То зженіть царя на сміття,
В історичний хлам,
Ви ж відстали на століття
По усім казкам!
-Це у вас все дуже просто:
Вимкнули фейсбук,
Й твітнули туза, як шістку,
З трону у бамбук.
А у нас ця процедура
Мозок в клапті рве:
Тищу літ мнем шкури й яйця,
А Горох живе!