ЗА МІЛЬЙОНОМ

(лялькова напівпоема)

Автобус чхав. Так якось добирався
Крізь степ життя театр із ляльок
Показувати п’єсу "Буратіно"...
То ж їхали в далекий дитсадок.
Ляльки, як в пісні, всі у нафталіні
Лежали в ящиках з-під блоків сигарет,
Підскакували раз у раз на ямах.
Іще автобус забуксовував в кювет.
І тут раптово клацнули ресори,
Автобус випустив на зовні дим їдкий.
Водій став ритися, як фокусник, в моторі.
І протирав він ключик золотий.
Від того диму всі ляльки ожили
Не в світлі дива і веселих промінців...
Країна дурнів залишилась десь у п’єсі,
Театр  потрапив у країну бур’янців.

- Куди ми їдемо? - спитала Барабаса
Мальвіна, жінка десь у сорок п’ять.
Вона в ляльковий перейшла із ТЮГа
До пенсії тихенько дороблять.
А Барабас укутав бородою
І руки й голову, іще на ній сидів:
- Спитай у Папи Карло, він все знає,
Це він із дров артистів наліпив...
- Ні! - Папа Карло у задку озвався,-
Поїздку цю узгодив Артемон.
Це він носився по театру й клявся
Що нам заплатять цілий міліон.
-І де той пес? Чого його немає? -
Дратливо розгарчався кіт Базиль, -
Ми їдемо отут корпоративно,
А він усівсь у свій автомобіль.
Мальвіна відірвалась від роздумин
І перестала зирити в вікно:
-Відстаньте від директора, паскуди!
Він геніально грає Артемо!

Пьєро дрімав збиваючи бровима
Дрібну мошку аж розміром зерна.
Таємно він страждав за Буратіном.
А Буратіном кукловодила вона -
Актриса жвава й дуже молоденька.
Їй кукловодити театр нагрузив:
І Дуримара, і Тортіллу, і Дзузеппе,
І пару ролей на додаток, що без слів.
Їй було все в новинку у гастролях:
І цей автобус з протягом з дверей,
Пісок на декораціях, і навіть
Домкрат, запаска і у пляшці клей!

Стара Аліса вже пенсіонерка.
Їй би тепленьку каву зранку пить,
А не стрибать, як всі, за міліоном
І ковід з пневмонією ловить.
Хоч знала, що нема чудес на світі
Для тих, хто лох, і трохи ще не лох,
Що не зростають гроші, як то квіти,
Й не сиплеться готівка, як горох...
- Куди ми їдемо?- розприндилась Аліса, -
Ну, хтось розкаже про корпоратив?
- Та їдемо в якийсь садок дитячий,
Фонд Сороса виставу оплатив.

Так хтіла казку бачити малеча,
Живих ляльок, вертеп і жар речей...
Хоч забери автобус той на плечі
Й неси крізь час і простір до дітей.
Та в бур’янцях своя незрима сила
У них свої поля чудес і див.
Хоч в бур’янці усі ведуть дороги,
Театр на дорогах заблудив.
І коли хтось побачить на дорогах
Автобус повний диму і ляльок -
То це артисти за мільйоном їдуть.
Все їдуть, й їдуть вічно в дитсадок.

2021р.