(старовинна пісня кобзарська)
Гоніть з душі нудьгу й печалі,
Якщо Бог дасть, будуть й медалі!
Староста в однім селі
Людьми обирався,
Щоби в міру пив і крав
І в міру стіснявся.
Та не вийшло з того дива
Толку ніякого.
Він без міри пив і крав,
Не стіснявсь нічого.
А то бува як залинда
В степи поміж села,
Цілу ніч з степів лунає
Гулянка весела.
Гоніть з душі нудьгу й печалі,
Якщо Бог дасть, будуть й медалі!
Комісія їде з центру
Округ пошерстити,
Хто там п’є, а хто краде,
І кому сидіти.
Отак визначився рейтинг
Степового краю:
Усі старости трясуться,
А наший гуляє.
У всіх всякі негаразди -
Моцні землетруси.
Усі старости на мінус,
А в нашого плюси.
Гоніть з душі нудьгу й печалі,
Якщо Бог дасть, будуть й медалі!
Летять роки, яко лелеки,
Як хвилі - рікою.
Село давно розвалилось,
Степ стоїть стіною.
Інші села миловарням
За мило продались,
Щось до пана причепилось,
Щось пришинкувалось.
А у нашому лиш пісня
У степу лунає,
Хто ту пісню затягує
Ніхто не вгадає.
Гоніть з душі нудьгу й печалі,
Якщо Бог дасть, будуть й медалі!
©В.Юдов