Звернувсь до Бога від печалі
Мужчина в золотих літах.
На босу ногу мав сандалі
Й штани в не латаних дірках.
-О Боже, як же жити гірко!
Весь вік я, як червак, труджусь.
Не маю навіть на горілку.
Із злиднями весь час дружу.
Ти якось інших пхаєш в люди,
Автівки і посади їм.
Я ж никаю, як син паскуди.
Все що зароблю, те і з’їм.
Втекла дружина вже четверта,
Із кимсь рвонула на моря.
Бог мій, скажи мені відверто
Чом не достоїн щастя я?
Почув Бог скиглення знайоме,
Багато хто таке ж співа.
І зглянувся. Подібно грому
У мозок вкарбував слова:
-Ти не іспитуй Бога око,
І не шукай чужі чини,
Не пнись в месії чи пророки,
А просто - залатай штани!
©В.Юдов 2021