ЮВІЛЕЙ У БРАТА

Брат заможній і багатий

Ювілей святкує.

Всіх запрошує на свято,

Кожного рахує:

Це родичі, це знайомі,

А оці з доляром...

Гостей в кучу поєднати

Важко ювіляру,

Бо в суспільстві фінансовість

Така розвелася:

Нема рівних, нема чесних –

Душа продалася...

Довелося припертися 

До брата на свято

Меншенькому – в кого діти

Босі і репана хата.

Три години у під’їзді 

Меншенький простояв:

Гукав, дзвонив, ледь не бився

В двері головою...

А коли вже плідно плюнув

І зібравсь додому,

Старший вийшов і з квартири

Й щиро повідомив:

«Я ж мав совість і тебе

Запросив гуляти,

А ти б уже мав би совість

І не приїжджати!»