Нема вічного нічого,
Ні сонця, ні неба.
Міняється все, звикати
До нового треба.
Навернулось нове – криза,
Дошкуляє мулько.
Вже одвик, не їм і сала,
Звикаю без тюльки…
Не головне риба й сало,
Коли піст повсюди,
Головне, що криза вкралась
У інтимне блюдо…
Жінка може та не хоче –
На щось те жіноче…
А я хочу та не можу,
Голову морочу…
Оце криза!!! А не тюлька…
І як хоч міняйся,
Та коли прогавив літо,
Віршиками грайся!