Кожен день у цьому світі
Щось та й відбувається:
Там квартира вибухає,
Там дамба ламається.
Хтось у когось виграє
В футбол чи більярд,
А хтось комусь продає
Крейсер за мільярд.
А то падає літак
На голови з неба.
То і ще щось, то іще...
А воно нам треба?
І чи треба, чи не треба,
У нас не питають.
По "телеку" у башку
Дурню заганяють!
Щоб очистить душу й мислі
Від бруду подій,
Вимкнув із телемережі
Телевізор свій.
Жінку вигнав покалякать
З бабами із дому.
Сам заліз у пусту діжку
Побути самому.
Замріявся самотою
Ніхто не тривожить,
Видно тільки цятку неба
І хмаринку може.
Очистився як дитя те
Від телемороки.
Тут шуг голуб... Над діжкою...
І капнув на щоки...
Обітерся, відірвався
Від самопізнання,
Виліз з діжки, плюнув в небо
Грубим матюганням.
Вимудрив щей думку з того,
Де і хто як какає:
-Із "телека" кака ллється,
В діжку кака капає...