У цьому світі кожен має
Свій хист і статус і знання.
Той все життя козу ганяє,
А той ганяє козеня...
Той пам’ятник камінний носить,
Щоб застовпити на душі.
Той інвалід копійку просить,
Або безплатні бариші.
Всі дуже значимі для себе.
І це люстерко відчува,
Бо з нього дивиться на тебе
Чи цар, чи князь, чи голова...
Ніхто не хоче грязь місити
Чи прибирати кізяки,
За те всі прагнуть водку пити
І паруватись як хряки.
Плодитися, як свиноматки,
І скавуліть про долю злу...
І все в люстерко заглядати,
І цілувати булаву.