У якомусь із курганів
Древніх і високих
Відродився у наш час
Циклоп одноокий.
І ну гасать серед степу
Християн лякати,
Своїм оком пересічних
Фотографувати.
Й показувать страхолюдний
Фотоматеріал
Через дико комерційний
Теле-міф канал.
Як заплакали від міфів
Внуки давніх греків...
Тут же вчасно відродили
І службу безпеки!
Вона - служба, як циклоп,
Стала заглядати
Куди треба і не треба,
Як тривожна мати.
І, щоб наскрізь припитнити
Фотострахоту,
Запозичила у міфів
Телечастоту.
Для народу степового,
Як мати для сина,
Заспівала колискову,
Казкову билину...
А народ не здивувати,
Не злякати дивом -
Має він свою антену
Із бляшанок пива!
Тож він бачить і циклопів,
І службу безпеки,
І свій шлях в Єрусалим,
І що хочуть греки!