Медбрат застряг у комі поетичній.
Він час від часу віршики складав.
А тут як відрубало - в кому впав
І м’яв в руці тампон гігієнічний,
Неначе музу може надихнути вата.
Так ординаторську замузило від спирту.
Всі звивини загудзувавши фліртом,
З’явилось музище - сестра медбрата!
...В її очах блищали вітаміни,
Глюкозою і активованим вугіллям
Урчало пузо в підшлунковому підпіллі,
А на щоках відбились кофеїни...
-Ага! Сеансу хочеться, медбрате?
Щас віршика напишемо з розгону,
Як клізма щастя вводиться у зону
Запалення статевої простати!
Не бійся ти, не боляче це буде.
Є вазелін. Я рукавички одягну.
Медбрат всеціло клізму осягнув,
Із коми вийшов у нормальні люди.
Ой як потрібна часом терапія
Тим, хто займається не тим, що вміє.